/Files/images/1290772187.jpg

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ


Діти - найдорожче, що є в будь-якому суспільстві, незалежно від політичного ладу і релігійного віросповідання. Розуміючи це, педагоги стоять перед рішенням найважливішої проблеми: як захистити права дитини, врятувати покоління, яке повинно нас змінити? Соціальні, економічні та ідеологічні зміни, що відбуваються в даний час, не можуть залишити без зміни систему дошкільного виховання та навчання. І питання про обов'язкове забезпечення інтересів і прав дітей, створення необхідних умов для розвитку, правове виховання дошкільнят, захисту і забезпечення активної участі підростаючого покоління вийшов тут на перше місце.
Необхідність розробки заходів з охорони прав дитини зажадала виділення міжнародного захисту прав дітей в особливий напрямок. Так був створений Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який здійснює міжнародний захист прав дитини.
До основних міжнародних документів ЮНІСЕФ, що стосуються захисту прав дітей належать:
Декларація прав дитини (1959);
Конвенція ООН про права дитини (1989);
Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990).
Декларація прав дитини є першим міжнародним документом, в якому дорослих закликають до визнання і дотримання прав дітей шляхом законодавчих та інших заходів.
У десяти принципах Декларації проголошуються права дітей на ім'я, громадянство, любов, розуміння, матеріальне забезпечення, соціальний захист і надання можливості отримувати освіту та розвиватися фізично, розумово, морально і духовно в умовах свободи та гідності.
У Конвенції вперше дитина розглядається не тільки як об'єкт, що вимагає спеціального захисту, а й як суб'єкт права, якій надано весь спектр прав людини.
Конвенція визнає за кожною дитиною, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного та соціального походження, юридичне право на:
виховання;
розвиток;
активну участь у житті суспільства.
Конвенція пов'язує права дитини з правами та обов'язками батьків та інших осіб, які несуть відповідальність за життя дітей, їх розвиток і захист, і надає дитині право на участь у прийнятті рішень, які зачіпають його сьогодення і майбутнє.
Конвенція висуває окремі вимоги до освітніх процесів (ст. 29), вважаючи, що освіта дитини має бути спрямована на:
Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;
Виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципам, проголошеним у Статуті ООН;
Виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови та цінностей країни, в якій дитина проживає і цивілізацій, відмінних від її власної;
Підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок, дружби між усіма народами.
Згідно з Конвенцією, всі державні структури, в тому числі і навчально-виховні, зобов'язані широко інформувати як дорослих, так і дітей про принципи і положення Конвенції (ст. 42).

Не одне покоління фахівців ставило перед собою питання, з якого віку треба починати знайомити дитину з правами людини? За рекомендацією ЮНЕСКО, цю роботу пропонується починати ще в дошкільному віці.
Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят - визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

/Files/images/prava_ditini.jpg

КОНВЕНЦІЯ Про права дитини

ЗАКОН УКРАЇНИ "Про охорону дитинства"

Кiлькiсть переглядiв: 379