Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Секрети здоров'я
БАЖАЄМО ВАМ МІЦНОГО ЗДОРОВ'Я!
Поради батькам щодо харчування дитини зі зниженим апетитом
Під час організації харчування дитини з поганим апетитом дорослим необхідно виявляти винахидливість.
Дуже важливо на початку годування дати дитині такі продукти, які мають властивості підсилювати виділення травних соків (кислий фруктовий сік, шматочок оселедця, квашена капуста, солоний огірок тощо).
Для дітей зі зниженим апетитом важливо суворо дотримуватись режиму годування - не давати нічого їстівного в проміжках між окремими прйомами їжі, а також не давати багато пити.
Протягом певного часу можна використовувати метод "вільного годування", тобто годувати дитину за її бажанням.
Діти охочіше їдять за родиним столом, у сімейному колі, в товаристві інших дітей. Тож, виробіть собі за правило: сідати за стіл усією родиною.
Летнее оздоровление детей
(рекомендации)
В летнее время дети большую часть времени проводят на свежем воздухе, совершают длительные пешеходные прогулки, усиленно занимаются посильным трудом. В это время возникает потребность в дополнительном количестве воды. Следует избегать как избыточного употребления жидкости, так и недостаточного употребления жидкости. Эту потребность при рациональном питании покрывают за счет чая, кофе, компота, молока, первых блюд , т. е. за счёт жидкой пищи. Ребёнка следует приучать пить воду маленькими глотками. Что касается питания ребёнка в семье, то родители прежде всего должны знать и соблюдать режим питания режим питания, принятый в детском саду, как по кратности приёма пищи, так и длительности интервалов между ними. Не следует давать детям бутерброды, сладости между приёмами пищи – это может нарушить ритмическую деятельность пищевых органов, а также вызвать снижение аппетита.
Правильное питание в семье может внести ещё большее разнообразие в рацион ребёнка. Важно только, чтобы родители знали, какие продукты более полезны в детском возрасте. Особую осторожность необходимо соблюдать при использовании скоропортящихся продуктов – творога, молока, кефира, сметать, сосисок, вареных колбас. Прежде чем дать ребёнку что-либо, родители должны сами попробовать продукты. Соблюдение самых простых гигиенических навычек: мытьё рук, лица после прогулки и перед едой предотвращают возникновению кишечных инфекций. А родители должны помнить, что овощи и фрукты перед едой необходимо промыть под проточной водой и обдать кипятком. Так как переносчиками инфекции зачастую являются мухи, то по возможности нужно ограничить их появление в домах, квартирах.
Обращаем внимание родителей на то, что наступает период оздоровления. В этот период многие родители вывозят своих детей на природу, на турбазу или на море. Хотелось бы дать несколько советов тем, кто будет отдыхать возле воды:
1. Детям не разрешать заходить в воду без вашего присмотра.
2. Плавать на надувном матрасе можно только на мелководье.
3. Смотрите за тем, чтоб ребёнок не баловался в воде, во избежания травмы, не нырял на большую глубину или же, наоборот, - на мелководье, чтобы не порезаться, не удариться.
4. Не стоит позволять ребёнку долго находиться в воде. Это может привести к переохлаждению детского организма.
5. Не рекомендуется также долго находиться и на солнце. Помните! Солнце может быть и полезным, и очень опасным. Перегревание приводит ожогам и солнечным ударам. Поэтому не забывайте про головные уборы и тень.
А вот те, кто решил посетить турбазы или отдохнуть в лесу следует опасаться клещей. Чаще всего клещи впиваются в область поясничного отдела, область живота, под коленку. Если вдруг клещ впился в вас, не впадайте в панику. Его можно вытащить и самостоятельно, используя пинцет. Не в коем случае нельзя выдавливать, может возникнуть заражение крови.
Место проникновения необходимо смазать растительным маслом, он задыхается и вылезет наружу.
Если вдруг ребёнка укусила оса или пчела, нужно осторожно удалить жало и наложить повязку с нашатырным спиртом. Если под рукой этого не оказалось, смажьте место укуса солью или луком.
Пребывая на природе, осматривайте территорию вокруг себя и себя самого каждые 20 мин., во избежание проникновения на вашу территорию «чужаков». Собираясь в поход в лес, одежда должна быть соответствующая: штаны, футболка с кофтой, головной убор.
Конечно же наступает время, когда дети начинают интенсивно гонять на велосипедах, роликах, кататься на детских площадках. С каждым ребёнком при падении, ударе могут повреждаться мягкие ткани, при этом нередко разрываются мелкие кровеносные сосуды, образуется вначале припухлость, а затем кровоподтёк (синяк), вывих или перелом. Первое, что нужно делать в таком случае, приложит холод: чистый кусок ткани, сложенный в несколько слоёв, смачивают холодной водой, слегка отжав, кладут на место ушиба. Примочку меняют после того, как она согреется. Либо прикладывают пузырь со льдом. Не следует ощупывать место ушиба, т. к. это лишь вызывает боль и не даёт никаких полезных сведений о происшедшем.
При всяких нарушений целостности кожи и слизистых оболочек предоставляет опасность, как кровотечение, так и загрязнение раны, её заражение. Чтобы не загрязнить рану, не следуют промывать её водой, трогать руками, пытаться извлечь попавшие в неё частицы земли, одежды и тем более заклеивать бумагой. Маленькие ранки, царапинки, ссадины можно смазать йодом и перевязать чистым бинтом. Ранку покрупнее необходимо, предварительно смазав йодом края, перевязать стерильным бинтом. Лучше использовать спец. пакет первой помощи. Его можно приобрести в аптеке.
Если вдруг под рукой не оказалось пакета первой помощи, можно использовать подручный материал – чистый носовой платок, лоскут чистой белой материи.
Рану нужно полностью закрыть, повязка должна быть не очень тугой, чтобы она не беспокоила пострадавшего, не причиняла ему боль.
Собираясь на отдых, не забывайте брать с собой аптечку первой помощи, в которую входит: бинт, вата, перекись водорода, зеленка, йод, нашатырный спирт, жгут, корвалол, валидол, супрастин или диазолин.
Чи можна їсти гриби дітям?
Звичайно ж, дивлячись на батьків, які апетитно наминають грибні делікатеси, малюки теж тягнуть рученята до незнайомої страви, бажаючи спробувати нові ласощі. Ну як тут втриматися і не пригостити крихту грибочком?!
Ми з вами батьки розумні і відповідальні, тому давайте задумаємося: чи так необхідні гриби в раціоні дитини?
Гриби містять чималу кількість білка, клітковини, вітамінів (А, В1, В2, Д, РР, С) і мікроелементів (калію, кальцію, фосфору, заліза, магнію, натрію і т.д.) Однак засвоюються настільки цінні речовини не так то просто. Справа в тому, що всі вони ховаються за своєрідною оболонкою, що нагадує по складу хітин, з якого складається панцир раків і деяких комах. Навіть дорослий організм насилу переварює хітинову оболонку! Що вже говорити про дітей, які просто не мають достатньої кількості ферментів, необхідних для її переробки!
Так що малюкам до 10 років гриби категорично протипоказані!
Білки малюк отримує з м'ясних страв, клітковини багато в овочах, фосфор і вітамін А містяться в рибі, вітаміни групи В - у багатьох крупах. Ще одна причина, по якій дітворі не рекомендується вживати гриби, - повсюдне погіршення екологічної обстановки. І навіть якщо ви не будете збирати грибочки вздовж автомобільних доріг або поблизу промислових підприємств, це не убезпечить ваших малюків від важкого отруєння. Адже гриби, подібно губці, вбирають в себе величезну кількість важких металів, токсичних і радіоактивних речовин! Навряд чи ви захочете пригостити своє чадо подібним «коктейлем», який може викликати важкі розлади внутрішніх органів.
Навіть якщо всі дорослі члени сім'ї благополучно і без наслідків пообідали грибочками, ваша дитина може серйозно постраждати, спробувавши самі що ні на є їстівні і благонадійні гриби. Підступність грибних отруєнь полягає в тому, що їх симптоми починають виявлятися тільки через 6-35 годин після їжі, коли грибні токсини починають виводитися з організму нирками і печінкою.
Якщо малюк все-таки поїв заборонені грибочки, і йому стало погано (з'явилися біль у животі, головний біль, млявість, блювота), відразу ж викликайте невідкладну допомогу!
Чим швидше дитина отримає кваліфіковану медичну допомогу, тим більше у нього шансів зберегти життя і здоров'я.
До прибуття лікаря треба надати малюку першу допомогу. Добре, якщо у дитини з'явилася блювота - очищення шлунка в цій ситуації просто життєво необхідно. Якщо блювоти немає, її потрібно викликати. Для цього дайте випити дитині склянку прохолодної кип'яченої води, потім натисніть чайною ложкою на корінь язика. Таке промивання можна повторити 2-4 рази. Допоможуть видалити токсини з організму препарати-сорбенти: активоване вугілля, ентеросгель, Смекта.
Ніколи не відмовляйтеся від госпіталізації малюка!
Як правило, дитячі отруєння грибами протікають дуже важко, а повноцінну токсикологічну допомогу ваша дитина може отримати тільки в умовах стаціонару!
Слід запам’ятати характерні особливості отруйних та неїстівних грибів:
Бліда поганка
Найотруйніші гриби. Всі поганки мають тонку ніжку з «комірцем» і бульбоподібним потовщенням біля основи, замкнутим наче в мішок.
Несправжні опеньки
Всі вони мають жовто-сіру, в центрі — іржавого кольору, без лусочок, жовтувато-зеленуваті пластинки.
Жовчний гриб
У нього на ніжці темний сітчастий малюнок, низ шапки рожевий, м’якоть гірка.
Мухомор:
«Червоний»
У нього червона шапка з білими плямами-лусочками, внизу ніжки — потовщення, у верхній частині — кільце;
«Пантерний»
Шапка сіро-бура або зеленувата з маленькими білими лусочками, пластинки білі, ніжка біла з кільцем біля верхньої частини та потовщенням у нижній частині, замкнутим наче в мішок;
«Порфировий»
Схожий на шампіньйон, але ніжка у мухомора тонка, запах неприємний, луски на шапці часто немає.
Умовно їстівні гриби — зморшки і сморжі — можна споживати тільки після відповідної термічної обробки. Взагалі їсти сирі гриби, в т. ч. й сироїжки, не рекомендується.
Запам’ятайте декілька правил:
· Не збирайте грибів в’ялих, червивих, окремих частин грибів.
· Не їжте грибів у сирому вигляді.
· При отруєнні грибами з’являється нудота, сильні болі живота та голови, нестерпне блювання, пронос; можуть бути судоми, наростаюча загальна слабість, непритомний стан.
· Потерпілому потрібно дати блювотні, проносні засоби, зігріти ноги та живіт і якнайшвидше відправити до лікарні. Залишки їжі і блювотиння погрібно зберегти, щоб передати їх лікареві для аналізу. Ні в якому разі не дозволяється давати хворому спиртні напої, бо від них посилюється всмоктування грибної отрути із кишечника в кров.
· В жодному разі не давайте грибів дітям. Якщо у вас виникає найменший сумнів щодо їстівності грибів, ліпше взагалі відмовитись від їх вживання.
Пам’ятайте народну мудрість:
береженого Бог береже.
Вітряна віспа у дітей:
особливості та профілактика
Одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі серед дітей дошкільного віку є вітряна віспа, яку часто називають просто «вітрянка». Це інфекційне захворювання за кількістю зареєстрованих випадків поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям.
Збудником вітряної віспи є вірус Varicella-Zoster, який належить до родини герпевірусів. За межами організму людини в краплинках слини він може зберігатися протягом 10-15 хвилин, а за низьких температур – упродовж кількох місяців. Вірус витримує замороження до -60 оС та нижче, проте за повторного відтавання та заморожування втрачає свої інфекційні властивості. Збудник можна швидко знешкодити під час нагрівання, ультрафіолетового опромінювання та оброблення дезінфікуючими засобами. Він не чутливий до дії антибіотиків.
Інкубаційний період захворювання становить 10-21 день. Хворий стає заразним за два дні до появи клінічних проявів і є джерелом інфекції протягом 5 днів від моменту появи останніх висипів.
Початкових ознак захворювання в дітей часто немає, однак іноді за 1-5 днів до появи висипу можуть спостерігатися:
· субфебрильна температура,
· нездужання,
· в’ялість,
· неспокій,
· відсутність апетиту,
· блювання, понос (рідше).
На фоні цих ознак, або без них, з’являється висип. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках.
Хворих з легким і середньої тяжкості перебігом вітряної віспи лікують здебільшого вдома. Необхідно забезпечити дотримання дитиною постільного режиму протягом усього періоду захворювання. Годувати її треба часто, невеликими порціями. Хворий має вживати багато рідини – соки, компоти, відвари, морси тощо.
Лікування вітряної віспи передусім спрямоване на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень – слід не порушувати цілісності пухирців на шкірі, утримувати в чистоті одяг і постільну білизну дитини. Елементи висипу обробляють 1%-вим розчином перманганату калію. Вважається, що кисень, який вивільняється з нього згубно діє на вірус, запобігає приєднанню вторинної інфекції, зменшує свербіж. Якщо елементів висипу небагато, його можна обробляти розчином брильянтового зеленого. Для профілактики виникнення вторинної бактеріальної інфекції в ротовій порожнині після кожного прийому їжі слід полоскати рот 5%-вим розчином борної кислоти, слабким розчином перманганату калію, розчином фурациліну чи кип’яченою водою.
Своєчасне виявлення та ізоляція хворих є провідним протиепідемічним заходом. Хворих на вітряну віспу ізолюють вдома або госпіталізують за клінічними показаннями.
Відсторонення дітей від відвідування дошкільного закладу відбувається на підставі наказу МОЗУ № 66 від 14.04.1995 «Про затвердження інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я N 544( z1289-11 ) від 30.08.2011)
Витяг з додатку № 2
до Інструкції про порядок внесення подання
про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності
Терміни відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, що були в контакті з хворими на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби
| Інфекційна хвороба | Особа, що відсторонюється | Терміни відсторонення |
| Віспа вітряна | Діти віком до 7 років, що не хворіли на вітряну віспу | 11 днів (з 11 до 21 дня від початку контакту) |
У дитини педикульоз? Що робити?
(Пам'ятка для батьків)
Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються його кров'ю.
Платтяні воші найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні, оскільки можуть стати переносниками висипного тифу, поворотного тифу, волинської лихоманки. Харчуючись кров'ю хворої людини, платтяні воші при укусі здатні передавати збудників цих інфекцій здоровій людині.
Платтяна воша - найбільша (розмір до 5,0 мм), живе в складках і швах білизни та одягу, де відкладає яйця, які приклеюються до ворсинкам тканини, а також до волосся на тілі людини. Середня тривалість життя дорослих особин вошей 35-45 днів. Протягом життя відкладає до 400 яєць. Платтяні воші залишаються життєздатними поза людиною 2-3 доби, при зниженні температури до 7 діб.
Головна воша - розмір до 3,5 мм, живе і розмножується в волосистій частині голови, переважно на скронях, потилиці і тім'ї. Життєвий цикл від яйця (гнида) до дорослої воші 25-35 днів, відкладає за життя до 140 яєць. Поза тілом господаря гине через добу.
Основними симптомами педикульозу є свербіж, що супроводжується чесанням. Чесання нерідко сприяє виникненню вторинних шкірних захворювань: гнійничкових уражень, дерматитів, пігментації шкіри, екземи, у деяких людей розвивається алергія. У запущених випадках може розвинутися «ковтун» - заплутування і склеювання гнійно-серозними виділеннями волосся на голові, шкірна поверхня покрита корками, під якими знаходиться мокра поверхня.
Головна міра профілактикипедикульозу- дотримання правил особистої гігієни!
Для профілактики педикульозу необхідно:
• регулярно митися (не рідше 1 разу на 7-10 днів);
• проводити зміну і прання натільної і постільної білизни;
• здійснювати систематичну чистку верхнього одягу, постільних речей;
• здійснювати регулярне прибирання приміщень;
• здійснювати регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови.
Якщо Ви виявили у Вашої дитини педикульоз, перш за все, будь ласка, заспокойтеся і виберіть будь-який зручний для Вас варіант дій.
Перший варіант
1. Купіть в аптеці будь-який засіб для обробки від педикульозу (вошивості).
2. Обробіть волосяну частину голови дитини засобом строго у відповідності з доданою інструкцією.
3. Вимийте дитину з використанням дитячого мила або шампуню. Для хлопчиків можлива стрижка наголо.
4. Видаліть механічним способом (виберіть руками або вичешіть густим гребінцем) загиблих вошей і гнид. Для зняття гнид необхідно змочувати пасма волосся в розчині, приготованому з рівних кількостей води і 9% столового оцту. Промийте волосся теплою водою.
5. Одягніть дитині чисту білизну і одяг.
6. Виперіть постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте їх праскою з використанням пари.
7. Огляньте і при необхідності, проведіть профілактику для всіх членів сім'ї. Не забудьте про себе.
8. Повідомте про ситуацію лікаря (медичну сестру) дитячого закладу, який відвідує Ваша дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів.
9. Повторіть огляд дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки до повного винищення вошей і гнид.
Другий варіант
Проводиться у випадках наявності у Вашої дитини шкірних, алергічних захворювань і якщо вік дитини до 5 років.
1. Вичешіть живих вошей густим гребінцем бажано у ванній і змийте гарячою водою.
2. Обробляйте пасма волосся акуратно, не торкаючись шкіри голови дитини, розведеним навпіл з водою 9% столовим оцтом і знімайте гниди з волосся руками або гребінцем. На гребінець можна насадити вату, змочену тим же розчином для швидкого відклеювання гнид.
3. Помийте голову і тіло дитини дитячим милом або шампунем.
4. Виперіть натільну і постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте праскою з відпарюванням.
5. Огляньте, і при виявленні вошей, обробіть всіх членів сім'ї. Для обробки дорослих членів сім'ї використовуйте протипедикульозні засоби, які можна придбати в аптечній мережі.
6. Повторіть огляди дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки. У разі виявлення вошей і гнид проведіть повторні обробки до їх повного винищення.
Бажаємо вдало впоратися з педикульозом!
ГРИПП
Грипп – острая заразная болезнь, вызываемая особыми мельчайшими живыми существами, которые можно рассмотреть только при помощи электронного микроскопа, дающего увеличение в несколько десятков тысяч раз. Такие мелкие микробы называются фильтрующимися вирусами.
Вирус гриппа размножается только в живых клетках, а именно в клетках, выстилающих дыхательные пути человека.
Грипп возникает не от «простуды», а от соприкосновения здоровых людей с больными – носителями гриппозного вируса.
Гриппозный вирус содержится в слизи носа, зева, горла больного человека. При кашле, чиханье, разговоре из носа и рта больного вместе с мельчайшими капельками мокроты и слюны выделяется и вирус. Попадая в воздух, он проникает затем в организм здоровых людей. Это – так называемый капельный способ распространения инфекции.
Каковы же признаки гриппа?
Обычно высокая температура. Если ребёнок ослаблен, истощен, то температуры может и не быть. У детей старшего возраста температура быстро повышается до 39-40 градусов, появляется головная боль, ломота во всём теле, общая слабость, аппетит отсутствует. Обращает внимание чрезвычайная раздражительность – спокойные до болезни дети становятся очень капризными, беспокойными, особенно чувствительными к шуму, свету.
Иногда заболевание начинается очень бурно, с ясно выраженными симптомами поражения центральной нервной системы: бредом, потерей сознания, судорогами и повторной рвотой. Нередко вначале гриппа наблюдается кровотечение из носа. На губах и около носа могут появиться высыпания в виде мелких пузырьков. Одновременно с лихорадочным состоянием, а иногда на 2-3-й день болезни появляется насморк, глаза воспаляются, на веках отмечается припухлость, лицо краснеет, появляется сухой кашель, охриплость голоса, одышка.
Грипп может протекать как тяжелое заболевание и иметь легкое течение с неявно выраженными симптомами. В легких случаях заболевание длится 1-2 суток, его переносят на ногах. Тяжесть течения гриппа зависит от многих причин. Чем меньше ребёнок, чем слабее его организм, тем тяжелее болеет он гриппом.
У детей раннего возраста частым и опасным осложнением является воспаление легких, которое может начинаться уже в первые дни заболевания гриппом. Другим, не менее частым и тяжелым осложнением является гнойное воспаление среднего уха (отит).
Для того, чтобы уберечь ребёнка от простудных заболеваний, чтобы он был устойчив к простуде, нужно с раннего возраста шире использовать для него воздух и солнце. Необходимо постепенно приучать организм ребёнка к переменам температуры. Ухаживая за ребёнком, мать должна быть убеждена в том, что не старательное укутывание ребенка предохраняет его от простуды, а постепенное, осторожное закаливание.
Назад
Догори