• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка практичного психолога
• Лекції

ЛЕКЦІЇ

Лекція

з елементами арт – терапії

«ПОДРУЖНІМ КОНФЛІКТАМ СТОП – ПОРУЧ ДИТИНА»

Мета: зниження рівню проявів конфліктних ситуацій в родині в присутності дітей, психологічна просвіта батьків з приводу врівноваження психоемоційного стану дитини, яка опинилася в конфліктній ситуації батьками вдома за допомогою елементів арт – терапії.

Цільова аудиторія: батьки та педагоги.

Обладнання: альбомні аркуші для малювання формату А4 та А5; кольорові та прості олівці; акварельні фарби; гуаш; фломастери; пастель; пензлі різного розміру; присипки; кольоровий клей; ножиці тощо.

Хід лекції:

1. Вступна частина:

1) Привітання
2) Метафоричне підведення до тематики заняття. Психолог розповідає батькам метафору «Метелик або Все в твоїх руках» та підводить до визначеної тематики.
3) Ознайомлення із ходом заняття

2. Основна частина:

4) Подання лекційного матеріалу

Дуже часто батьки вирішують свої взаємини на очах у дитини, або, навіть, якщо вони подумали про негативний вплив на дитину таких травмуючих ситуацій – вони просто намагаються відвести дитину в іншу кімнату. Але навіть звідти вона почує та зрозуміє, що в родині виникли негаразди.

Звичайно, усі люди, і дорослі, і малі, колись сваряться та вирішують конфліктні ситуації. Цьому ми намагаємося навчитися іще в дитинстві, відбираючи ляльку або машинку у товариша. Але, дорослі повинні віддавати собі звіт, в тому, що далеко не всі шляхи вирішення конфліктних ситуацій можуть бути використані в сім`ї, де є дитина! Використання вербальної агресії, нецензурні слова, підвищений тон спілкування чи навіть крики, сльози та інколи навіть бійки – далеко не повний список того, що може спостерігати дитина у власній родині. Звичайно ж, жодний з перечислених проявів не може впливати на психіку дитини позитивно.

Багато батьків навіть не замислюються, що в ситуації конфлікту батьків, може відчувати й відчуває дитина. Деякі батьки вважають, що дитину «така ситуація» зовсім не стосується, і все що було зроблено або сказано не має жодного до неї відношення. Звичайно, можливо, сварячись, батьки не назвали імені дитини, не відносили її до можливих причин виникнення конфлікту, але для отримання психологічної травми – достатньо лише стати свідком такої сцени. Батькам варто зрозуміти, що дитина бачить не просто конфлікт двох сторонніх людей, вона бачить сварку між людьми, які в її уяві складають єдине ціле «батьки». Особливо важливий цей факт для дітей раннього та молодшого віку. Такі діти взагалі ще не можуть виокремлювати себе від образу матусі і вважать себе єдиним цілим із нею, отож, звичайно, що увесь негатив дитина сприйматиме на свій рахунок.

5) Вправа з елементами арт – терапії «Малюнок сім`ї»

Психолог пропонує батькам намалювати родину. Учасники можуть використовувати будь – які кольори та техніки малювання. Вправа проводиться за інструкцією діагностичної проективної методики. За результатами малювання психолог пояснює на яких малюнках може спостерігатися явна конфліктна обстановка в родині.

6) Продовження подання лекційного матеріалу

Звичайно, ми ніяк не зможемо позбавитися від «звички» сваритися чи конфліктувати, адже саме так проявляється дія захисного механізму психіки людини. Інколи нам навіть потрібно погарчати, звільнити свої негативні емоції, виплеснути назовні усе, що нас не влаштовує. Після таких сварок і жити стає легше, і настрій якось сам по – собі налаштовується (звичайно ж, на увазі маються сварки без фізичної розправи та вираження явної вербальної агресії). Але, як же нам бути в таких ситуаціях???

Рекомендації щодо подолання подружніх конфліктів:

- Батькам слід завжди тримати себе в руках та віддавати собі звіт де, із ким і в якій обстановці Ви знаходитися. Якщо поруч дитина – потрібно негайно припинити сварку, як би сильно не були б затронуті Ваші почуття. Розберетеся потім;

- Відводячи дитину подалі від «родинних негараздів» найкраще намагатися заспокоїтися. В ситуації конфлікту людина починає нервувати, кипіти негативними емоціями, часто тремтять руки чи стає холодно – все це ознаки переживання організмом стресової ситуації. Для її подолання достатньо прибрати зі своїх думок суб’єкт конфлікту (людину, яка є центром у створеній ситуації) та розпочати іншу діяльність. Буде гарно, якщо Ви разом із дитиною помалюєте або займетеся будь – якою іншою творчою діяльністю. Так, через творчість вийде негативне та не стане причиною нового конфлікту. Коли Ви заспокоїтеся Ваш організм перестане видавати усі зазначені вище негативні фізичні реакції.

- Батькам потрібно зрозуміти, що дитина – це такий самий як і дорослий, рівноправний, маючий власну думку член родини. Коли сім`я переживає конфлікт, дитина також має право знати про це. Поясніть дитині, що сталася ситуація, яка засмутила батьків і вони не можуть дійти згоди, адже мати й тато мають власну думку із цього приводу. Звичайно, дитині не потрібні усі деталі та подробиці створеної ситуації, достатньо пояснити почуття які переживають обидва батьки. Поясніть дитині, що конструктивне вирішення будь – яких складних ситуацій є єдино вірним рішенням, яке не призведе до нових конфліктів та скандалів. Спілкуючись із дитиною батьки часто можуть стати більш м’якими до суджень другої половини, а це вже перший крок до вирішення ситуації позитивно.

- Батькам варто пам’ятати про те, що ніколи, навіть в найгіршій конфліктній ситуації із Вашим партнером, не можна налаштовувати дитину проти іншої сторони. Згодом батьки дійдуть згоди, або можуть розійтися, а дитина може втратити найріднішу для себе людину. Пам’ятайте, що Ваш партнер «поганий» лише для Вас, і дитини це не стосується.

- Підіймаючи невирішене питання (якщо дитина була свідком сварки і її припинили через це) потрібно забезпечити для цього певне місце. Краще, якщо вирішення негативних ситуацій буде перенесено в будь – яке інше місце окрім рідного будинку. Оберіть місце в парку або в машині тощо, де Вас ніхто не турбуватиме, та розпочніть розмову якомога спокійніше. Буде гарно, якщо обидві сторони заздалегідь продумають як і про що будуть говорити. Намагайтеся уникати образливих слів, холодних поглядів, ні в якому разі не дозволяйте собі використовувати фізичну силу. Якщо бачите, що конструктивне вирішення конфлікту переростає в сварку – припиніть розмову, відійдіть, заспокойтеся і поверніться до розмови знову в спокійному стані.

- Важливо перед самим вирішенням конфліктної ситуації налаштовувати себе на спокійне та позитивне, конструктивне вирішення ситуації що сталася. Пам’ятайте, в житті немає проблем у спілкуванні які неможна вирішити.

- Після вирішення конфлікту та примирення сторін не зайвим буде розповісти про це дитині. Зробіть акцент на тому, яка складна ситуація сталася, але батьки, дійшли згоди мирним шляхом і вирішили її без бійок та сварок, адже вони кохають одне одного. Продемонструйте дитині свої позитивні почуття, розповідайте, що Ви відчуваєте зараз, висловіть свою любов і до партнера, і до дитини. Такою поведінкою Ви подасте дитині приклад вирішення складних життєвих ситуацій та навчите ніколи не впадати у відчай.

7) Вправа «Намалюй свій настрій»

Психолог пропонує намалювати учасникам свій емоційний стан, який переважає в даний момент. Учасники можуть використовувати будь – які кольори, техніки та засоби малювання. Після закінчення роботи психолог пояснює учасникам як така вправа може допомогти виправити власний емоційний стан та настрій дитини.

8) Вправа «Малювання сім’єю»

Психолог пропонує учасникам розділитися на невеликі групи по 3 – 4 людини, які створюватимуть «уявні» родини. Учасникам пропонують намалювати будь – що без допомоги слів, тобто мовчки, але потрібно дійти згоди в тематиці малювання та виконанні малюнка. По закінченню вправа обговорюється. Учасникам роз’яснюють як виконування даної вправи може допомогти у вирішенні конфліктних ситуацій у справжній не «уявній» родині.

3. Заключна частина:

9) Висновки

По закінченню заняття психолог підводить висновки.

10) Рефлексія

Учасники по колу висловлюють свою думку щодо отриманих знань та практичних вмінь на занятті.

11) Установка на відпочинок

До побачення!

Лекція

«ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ БУТИ ЗДОРОВОЮ»

Мета: створення в батьків позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та впровадження його в життя дитини; просвіта батьків з питання психоемоційного розвитку дитини та гігієни психоемоційного розвитку дитини.

Цільова аудиторія: батьки та педагоги.

Хід лекції:

1. Вступна частина

1) Привітання

2) Вирішення організаційних питань

3) Ознайомлення з тематикою заняття

2. Основна частина

4) Доповідь

Багатьох батьків цікавить питання «А чи здорова моя дитина??? Чи буде вона пектися про власне здоров’я коли подорослішає??? Як мені вчинити, щоб дитина хотіла вести здоровий спосіб життя???». Намагаючись вирішити ці питання батьки часто заходять у «глухий кут». Адже дорослі не завжди поводять себе гарно та правильно і не знають як «змусити» дитину бути здоровою. Саме про це і піде мова.

Перш за все батькам потрібно прояснити саме для себе питання про здоровий спосіб життя. Що це таке саме для Вас? У загальному сенсі вести здоровий спосіб життя означає – вчасно слідкувати за здоров’ям усіх органів та організму в цілому, правильно харчуватися,займатися спортом, загартовуватися, уникати в своєму житті негативних звичок та слідкувати за власним настроєм та емоційним станом. Коли людина систематично виконує усі вище зазначені правила – вона робить добру справу для продовження свого життя та покращення його якості. Але нажаль, за такими правилами живуть далеко не усі дорослі люди. Навпаки – таких людей досить мало. У сучасному житті на людей покладено багато обов’язків та вони відчувають себе загнаними у деякі рамки. Тому, на фізичні навантаження часто просто не вистачає сил, загартовування стає неможливим через безліч вірусів та інфекційних захворювань, а за допомогою «поганих звичок» дорослі люди часто намагаються зняти стрес. От і виходить, що майже кожна 3 людина власноруч шкодить своєму здоров’ю і своїм негативним прикладом привчають до такого способу життя власних дітей.

Звичайно, можна знайти безліч причин з яких неможливо відмовитися від режиму життя до якого Ви звикли, але, для покращення долі власних дітей потрібно замислитися. Отже, батькам потрібно вирішити для своєї окремої родини, що вважати «здоровим способом життя» та «здоров’ям» взагалі.

Після вирішення першого питання важливо зрозуміти що Ваш родинний здоровий спосіб життя може надати дитині та Вам. Для цього варто зробити на аркуші паперу 2 колонки із позитивними та негативними моментами від дотримання вище зазначених правил. Якщо позитивна колонка значно переважила пункти із негативної колонки – Ви на вірному шляху, якщо ж ні – передивіться думку щодо складових здорового способу життя.

Вирішивши попереднє питання батькам потрібно зрозуміти, що дитина ніколи не буде робити те, що вона чує, вона буде робити те – що вона бачить. Отже, впровадження в життя дитини нових гарних звичок потрібно розпочати з відновлення власного життя. Батькам варто усвідомити, що без їх допомоги дитина ніколи не стане гарною, та пам’ятати – усі риси характеру в дитині дісталися у спадок та були виховані батьками, отже – намагайтеся виховувати лише найкраще. І варто розпочати із здорового харчування та фізичних навантажень. Звичайно, людині, яка тривалий час не займалася спортом досить важко саме розпочати, і в цьому Вам, як раз, і допоможе Ваша дитина. Почніть із легкої ранкової гімнастики, мотивуйте дитину, розповідайте для чого Ви це робите, що дасть цей комплекс вправ, розповідайте й про те, які саме м’язи та кістки Ви задієте, для дитини це цікава та корисна інформація. Батькам варто протриматися лише перший час, і коли згодом Ви дозволите собі трошки відпочити та не робити вправи – дитина сама не дасть Вам покинути розпочатої справи. Отже, головне завдання батьків – змотивувати та зацікавити дитину фізичними заняттями. Згодом, коли організм звикне до вправ – можна зайнятися будь – яким родинним видом спорту, або допомагати дитині досягти власних успіхів у спорті.

Перейти на здорове харчування також не просто. Але, якщо пам’ятати про позитивний результат та рішуче налаштуватися на гарні покращення – усі труднощі долаються вмить! Варто намагатися закріпити в уяві, що все те, що Ви робите зараз, дійсно є дуже гарним та важливим для Вас. При такому налаштуванні психіка приймає усі настанови за правило та починає їм підкорюватися. До того ж, дитина, яка відвідує дошкільний навчальний заклад, вже харчується правильно, отже батькам потрібно лише підтримувати такі правила і вдома і вживати «некорисну» їжу лише на свята.

Розмові про пагубні звички варто відвести окреме місце. Адже, нажаль, у сучасному світі батьки майже завжди забувають про присутність в їхньому житті не тільки власного задоволення, але й власних дітей. Прогулюючись вулицею, досить часто можна зустріти молодих, та не дуже батьків, що палять або підіймають настрій за допомогою вживання алкоголю на очах власних дітей. Дивно питати, але чому такі батьки не замислюються над наслідками свого катастрофічного поводження??? Звичайно, в умовах такої батьківської поведінки дитина страждає як фізично, так і психічно. Поясню чому. Ні для кого не є секретом, якої шкоди організму дитини може завдати пасивне паління, коли батьки видихають тютюновий дим на дитину і та вимушена вдихати його замість повітря. Така поведінка батьків є неприйнятною та дуже негативно впливає на фізичний розвиток дитини. Але, окрім цього, є ще і психічний розвиток дитини, на який така поведінка впливає ще із більшою силою. Діти батьків, які спостерігають за згубними звичками (паління, вживання алкоголю тощо) намагаються перейняти поведінку важливих дорослих (батьки є авторитетом для дитини дошкільного віку) і відтворюють її у власних іграх, намагаються спробувати такі звички у реальному житті. За статистикою, такі діти у більшості випадків наслідують звички батьків та навіть здобувають й інші. У психіці дитини закладається така поведінка як нормальна, яка не викликає осудження чи є негарною, отже коли такі діти дорослішають і намагаються кинути пагубну звичку, зробити це вже складніше, адже мозок не сприймає її як згубну. Таким чином, не замислюючись над власною поведінкою можна виховати зовсім не таку людину, на яку очікуєш.

Підводячи підсумки, можна зробити для себе єдино вірний висновок: діти – наше дзеркальне відображення, їх поведінка – це наша поведінка, наші звички – це їх звички. Отже, перш за все, потрібно передивитися власну поведінку та вкладати в дитину лише здорові гарні звички. Лише в такий спосіб можливо налаштувати дитину на здоровий спосіб життя!

І я Вам цього дуже бажаю!

5) Відповіді на запитання батьків та педагогів

3. Заключна частина

6) Підведення підсумків заняття

7) Рефлексія

8) Установка на відпочинок

До побачення!