• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка вчителя-логопеда

/Files/images/lineechka45.gif

Консультує вчитель-логопед дошкільного закладу
Чечета Наталя Михайлівна

Мова ваших дітей

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення , належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся.
/Files/images/100457925_1_644x461_logoped-defektolog-rabota-na-rezultat-kiev.jpgЯкщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне не виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.
Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці.
Розрізняють такі вади види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.
Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.


Поради батькам:

· Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

· Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

· Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

· Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

· Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.


Розвиток словникового запасу дитини

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимову дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення./Files/images/1316612034_1297537037_00.jpg
Не забувайте про те, що всі сторони мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Порушення однієї ланки веде за собою недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі ( тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).
Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід, число, відмінки, час), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам’ять. Тільки за таких умов навчання буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка.
Загальновідомо: чим багатший словниковий запас дитини, тим більш образною, різнобарвною, виразнішою є її мовлення.
Чим більше дитина засвоїть і буде використовувати в своєму активному мовленні синонімів, антонімів, порівнянь і багатозначних слів, тим цікавішим співрозмовником вона стане.
Однак просто механічне заучування слів не збагатить активний словник дітей. Лише шляхом кропіткої цілеспрямованої роботи з використанням вправ та ігрових завдань, читання текстів можливо поповнити словник вашого малюка. Для занять вам знадобляться як предметні та сюжетні малюнки, так і різноманітні лото, дитячі журнали та книжки.
Дитина повинна знати назви оточуючих предметів (іграшки, посуд, одяг, меблі тощо), їх призначення, вміти порівняти предмети між собою і відмічати схожі та відмінні ознаки. Згодом малюк має навчитися виділяти частини предметів і правильно називати їх.
Заняття вдома, вільне спілкування з однолітками та дорослими, читання художньої літератури спонукатиме дитину до висловлювання власних думок, прохань та побажань.
Читаючи казки, вірші чи оповідання, слід звертати увагу дитини на нові, невідомі їй слова, просити її самостійно пояснити, як вона розуміє їхнє значення у певних реченнях чи частинах тексту. Це вчить дитину визначати значення нових слів, спираючись на ті ситуації, у яких вони використовуються. Важливо також, щоб дитина самостійно змогла використати нове слово у власному мовленні. Запропонуйте їй скласти речення або словосполучення з цим словом. Добре, коли дорослі самі створюють ситуації, що спонукають дитину до вживання нових слів. Саме завдяки таким умінням дитина зможе самостійно засвоїти більшість слів із мовлення оточуючих.

/Files/images/lineechka45.gif

Причини мовленнєвих порушень у дітей

Мова – це один із основних засобів спілкування з навколишнім світом, це використання голосу для того, щоб висловити свої думки, ідеї. Процес мовлення може здатися легким, але насправді це складний процес, що вимагає часу, нервів, м'язів і контролю. Коли ми говоримо, координуємо багато м'язів різних частин тіла і систем, у тому числі гортані, яка містить голосові зв'язки; зубів, губ, язика, рота і дихальних шляхів.
Здатність розуміти мову і промовляти координується мозком. Таким чином, людина з ураженням головного мозку в результаті нещасного випадку, інсульту чи вродженого дефекту, може мати мовні проблеми.
Деякі люди з дефектами мови, зокрема, порушення артикуляції, можуть мати проблеми зі слухом. Слух може вплинути на те, як людина відтворює звуки.
Найважливішим періодом для нормального розвитку мовлення у дітей є перші три роки життя. Це час, коли мозок стає більш зрілим. Це "критичний період" для розвитку мовлення.
Приблизно в 2-місячному віці дитина починає воркувати, повторювати звуки, що складаються тільки з голосних. У 6 місяців дитина починає комбінувати голосні і приголосні, видавати звуки, це називається «лепетом». До кінця першого року життя більшість дітей здатні сказати кілька простих слів. Здатність говорити підвищується до кінця другого року, коли дитина може об'єднати слова, щоб передати свої побажання.
Чи є закономірності у розвитку мовлення всіх дітей?
Розвиток мовлення у всіх дітей неоднаковий. Більшість дітей народжуються із схильністю до нормального розвитку мовлення. Деякі немовлята - з інвалідністю, яка заважає нормальному розвитку мовлення. Інші діти набувають мовних розладів після народження.
Як дізнатись, що у дитини затримка мовного розвитку ?
Кожна дитина розвивається у своєму власному темпі. Але якщо ваша дитина не говорить так, як більшість дітей того ж віку, то проблема може бути у мовній затримці.
Що викликає затримку мови?
Мовна затримка спостерігається у 10 відсотків дітей. Найбільш частими причинами затримки мови можуть бути такі: втрата слуху, повільний розвиток, розумова відсталість. Батьки повинні знати про те, що є багато можливих причин мовних розладів, у тому числі інфекції, ларингіт, застуди, інфекції верхніх дихальних шляхів, надмірна напруга голосу, старіння, куріння, параліч голосових зв'язок, що знаходяться дуже далеко один від одного, аномальні нарости на голосових зв'язках, ослаблення голосових зв'язок, алергія, рак горла, щитовидної залози і мозку, травми.
Що повинні зробити батьки, які виявили проблеми у мовленні своєї дитини? До кого звернутись, щоб встановити причину розладів?
Зазвичай, батьки або вчителі першими помічають проблеми з мовленням у дитини. Саме батьки повинні знати, що ці порушення можуть призвести до проблем читання, письма та інших форм спілкування.

/Files/images/учим-говорить-ребенка.jpg

Якщо Ви помітили, що ваш малюк:
- взагалі не говорить або його мовлення не відповідає віковим нормам;
- не розуміє або погано розуміє Вас, не виконує прості прохання;
- погано сприймає мовлення того, хто до нього звертається, коли не бачить губ мовця або стоїть до нього спиною, Вам потрібно негайно звернутися до спеціалістів, які могли б встановити причину подібних розладів.
Такими спеціалістами є:
- лікар-психіатр, який може виявити порушення у функціонуванні центральної нервової системи, що негативно впливають на формування мовлення дитини;
- лікар-сурдолог або лор, які після обстеження дитини можуть сказати, чи не спричинене порушення мовлення Вашої дитини дефектом слуху;
- дефектолог, який на підставі висновків інших фахівців, а також після спеціального дослідження визначить, чи не є мовленнєвий розлад наслідком інтелектуальної патології, або навпаки, чи розлад мовлення не призведе до затримки у розвитку інших пізнавальних процесів (увага, мислення, пам'ять, сприйняття), після чого визначить методи корекції;
- вчитель-логопед, який на підставі висновків сурдолога, психіатра, невропатолога, а також після спеціального логопедичного обстеження зробить висновок про характер мовленнєвих порушень і визначить способи корекції.
До працівників охорони здоров'я, які можуть допомогти вам і вашій дитині, відносяться такі: отоларинголог, психолог, психотерапевт.
Чим раніше розпочнеться робота з усунення порушень мовлення, тим більше позитивних результатів вдасться досягти.

/Files/images/lineechka45.gif

Кiлькiсть переглядiв: 800